Нотатка про мапелай

«Ма-пен-лай», – ледь була не відповіла я букерові в агенстві по прильоту до Нью Йорку, коли той запропонував мені кави. Вчасно схаменулась та чемно відмовилась англійською. А потім почала сушити собі голову тим, як же я обходитимусь без своєї фрази-фаворита. Фрази, в котрій закладений усей світогляд, менталітет, характер та концепція поведінки людей Таїланду. Без сумніву, це одне з найчастіш вживаних слів у тайській мові. Слово недомовок та прихованих повідомлень, слово, яке може означувати цілу філософію життя.

Коли в кафе запитують, чи з цукром мені каву, нашвидко кидаю «мапенлай» (тут – це пом'якшене та ввічливе ні).

Коли лисуватий куценький таєць питає, хочу я цей чи сей кокос на його прилавку –  байдуже махну рукою мапенлай (тут – це «сам вибери, мені байдуже який»).

Коли з цікавістю підхожу роздивитись якісь десерти, а моторна тайка тицяє мені шматочок, примовляючи «скуштуй», я сором'язливо говорю мапенлай (тут – я таки хочу спробувати, але мені не зручно, тому я відмовлюсь). Вона швидко відчуває забарвлення і вагання мого мапелая, тож не здається і наполягає.

Але одне з моїх любимих значень та відтінків мапелая тісно пов'язане із вірою, що всі життєві трапунки – поза нашим контролем. «Все добре, не має значення», «відпусти», «не зважай і не хвилюйся». Ми не тримаємо кермо долі в руках і не контролюємо обставини чи події, які трапляються з нами. Все, що ми можемо зробити – прийняти і відпустити. Навіщо побиватись через щось, коли ти не керманич своєї фортуни. Відпусти, «мапелай» і рухайся далі. Проблеми на роботі – мапелай! і ввечері ти вже безстурботно попиваєш пиво в барі з друзями. Проблеми в стосунках – мапенлай! і ось ти вже йдеш під руку із новою пасією.

Питання лиш в тому, чи вийшло б у нас, понервованих західняків, переіначитись і спробувати саме цю теорію «мапенлай». Чи ми так занурені в свої проблеми, образи й негаразди, що таскаємо їх із собою, не ладні з ними розлучитись, до коханих, і до друзів, і до дітей-батьків? Чи ви вважаєте, як дехто з імігрантів, що таке безтурботне життя – безвідповідальне?