Інтимна нотатка

Ти сьогодні наснився мені усміхненим. Ти сидів під деревом, посміхаючись стоїчною посмішкою, і я не знала, чи маєш ти подібний до мого шторм у грудях. Та однаково я покинула купку своїх друзів і побігла привітатися з тобою до дерева, що своїм віттям накривало і обороняло тебе від яскравого сонця, яким променів весь мій сон. Після перших: «Ну привіт! Як справи?» ми зрозуміли геть-чисто все. Ми розмовляли очима, очима запитували і відповідали, ми промовляли ними слова ніжности й поклоніння один одному. Ми знали: я не зрушу з місця без тебе; не повернусь до своїх друзів, які нишком на нас позирали; знали - віднині ми разом; знали - не маємо сил розлучатися знову. Відкинувши весь непотріб років, надокучливі запитання і виправдовування, ми почали свято берегти нагоду бути поряд наново. 

***

Ти сьогодні наснився мені насупленим. Ти зустрів мене поцілунком і почав повідувати про свою обуреність чимсь незначним. Було зимно навкруги, але тепло й затишно біля тебе. Я йшла поряд, нишком посміхаючись, не слухаючи аніскілечки, жадібно поглинаючи всим своїм тілом вібрації твого потужного басу. Задерши голову догори й  подивляючись на великого (величавого!) тебЕ з благоговінням і обожнюванням, виказувала свою втіху лиш злегка розтягнутими кутиками вуст. Я почувалася тендітною і крихкою, маленькою і беззахисною (захищеною тобою!)  поряд з широкими твоїми плечима.

Ти сьогодні наснився мені. Та яке тобі діло до того, що я, зачаклована тобою,​ ​цілісінький день благатиму своє серце схаменутися, не бити мені так сильно по знеможених грудях.